-
1 досвід
ДОСВІД - важливий, історично наскрізний елемент пізнавальної і практичної діяльності; одна з форм фіксації, збереження й передавання знання в процесі комунікації. Виділяється кілька значень Д., що мають однаково важливий з філософського погляду сенс. По-перше, Д. є реакцією органів чуття людини на механічні, фізичні й ін. впливи зовнішнього світу, а також усе, що відбувається з людиною в процесі її життя (світовідчуття, самопочуття, чуттєвий досвід, відчуття тощо). По-друге, Д. є емпіричним знанням, здобутим у процесі життєдіяльності, практики, виробництва; дорефлексивна основа знання, яка додає достовірності науковим твердженням (емпіричні дані, життєвий і практичний Д.). Нарешті, говорять ще про Д. як про інтуїтивно експліковане з практики знання, як про систему навичок до певної діяльності і підсумковий результат цілеспрямованої діяльності, яка потім використовується як загальна світоглядно-теоретична й методологічна основа суб'єкт-об'єктної взаємодії. Повсякденне (житейське) розуміння Д. суттєво відрізняється від наукового. Воно стосується процесу формування людини, її виховання та освіти, на підставі чого кожна людина створює власну систему уявлень про світ та своє місце у ньому. Це означає, що загальні поняття людина наповнює змістом, "пропущеним" через власний Д. Поняття наукового Д. включає систематичне спостереження за певними типами явищ та їх особливостями на ґрунті наукових понять шляхом створення певних експериментальних умов З. алежно від того, як трактується зміст терміну "Д.", можна віднайти певну філософську традицію його осмислення та використання в процесі розв'язання актуальних гносеологічних, методологічних та загальнофілософських проблем Н. апр., з Д. як чуттєво-конкретною формою пізнання пов'язана дискусія про джерело пізнання й адекватність знання дійсності; з Д. як емпіричним знанням пов'язане з'ясування проблеми теоретичного й емпіричного в пізнанні; з Д. як категорією, що входить до структури діяльності, тісно пов'язані проблеми співвідношення традицій і новаторства у творчості, внутрішніх і зовнішніх чинників розвитку науки та ін. Окрім того, потрібно розрізняти зовнішній Д., під яким розуміється сприйняття світу зовнішніх речей, і внутрішній Д. як факт переживання суб'єктом самого себе, власних ментальних дій, певних станів, які не зумовлені зовнішніми впливами. Поняття внутрішнього Д. як рефлексії розуму над власного діяльністю і способах її прояву вперше було вирізнене Локком, а потому докладно розглянуто Гегелем. В соціології часто за допомогою категорії Д. описується поведінка соціальних груп, еліт тощо. У такому випадку Д. виступає як гармонійна єдність знань та вмінь, як спроможність втілити знання в практичні результати.Ф. Канак -
2 досвід
чбагатий досвід — abundant/great/wide experience, a wealth of experience
-
3 досвідчений
experienced; expert, proficient, well-versed; ( в чомусь) worldly-wiseдосвідчений робітник — experienced worker; old hand
-
4 досвідний
-
5 досвідчити
(що и чого́) идосвіди́ти (1-го лица нет) — убеди́ться (на о́пыте) (в чём); ( почувствовать) испыта́ть (что)
-
6 досвід
-
7 досвід
-
8 досвід роботи
-
9 досвідчений
experienced, expert, skilled -
10 досвідчений адвокат
high-powered lawyer, experienced counselУкраїнсько-англійський юридичний словник > досвідчений адвокат
-
11 досвідчений делінквент
Українсько-англійський юридичний словник > досвідчений делінквент
-
12 досвідчений злочинець
Українсько-англійський юридичний словник > досвідчений злочинець
-
13 досвідченість
-
14 досвідчена людина
-
15 досвідченість
жexperience, proficiency (in, at) -
16 досвід
expertise; experience -
17 досвід будівництва й експлуатації проектних об'єктів
Українсько-англійський словник > досвід будівництва й експлуатації проектних об'єктів
-
18 досвід показує
evidence suggests; experience shows; experience demonstrates -
19 досвід розробки та реалізації проекту
Українсько-англійський словник > досвід розробки та реалізації проекту
-
20 досвід
-уо́пыт
См. также в других словарях:
досвітчаний — 1 дієприкметник досвітній рідко досвітчаний 2 дієприкметник від: досвітки … Орфографічний словник української мови
досвідний — (23) досвідчений; [MО,VI] … Толковый украинский словарь
досвідчити — (171) зазнати, відчути [MО,V] … Толковый украинский словарь
досвідити — дієслово доконаного виду зазнати; переконатися діал … Орфографічний словник української мови
досвідчений — прикметник … Орфографічний словник української мови
досвідченість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
досвідчення — іменник середнього роду діал … Орфографічний словник української мови
досвідчити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
досвідчитися — дієслово доконаного виду діал … Орфографічний словник української мови
досвідчувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
досвідчуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови